- обвінчаний
- —————————————————————————————обві́нчанийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
обвінчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обвінчати … Український тлумачний словник
обвінчаний — [оубв’і/нчанией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови